Велика гра Дракона, Ведмедя, Орла та кишеня кожного українця

Велика гра Дракона, Ведмедя, Орла та кишеня кожного українця

Державне підприємство "Мотор Січ", що є одним із провідних виробників двигунів для гелікоптерів та літаків у світі (виробляє 28 різних типів двигунів для військових гелікоптерів серії МІ- та КА- та для літаків АН), опинилося у вирі великої міжнародної гри Китаю, США та Росії.

Боротьба за "Мотор Січ" триває від 2017 року. Безпрецедентне в історії українсько-китайських відносин рішення – введення санкцій проти компанії Skyrizon – Зеленський прийняв 28 січня цього року. Відтак, справа вийшла вже на міжнародний рівень.

Конфлікт триває не один рік. Ван Цзін і Ду Тао, громадяни Китаю, знайшли в Україні партнера, українського бізнесмена Олександра Ярославського. Разом з його акціями виходить, що в загальній сумі вони контролюють близько 80% акцій «Мотор Січі». Проте розпоряджатися компанією вони не можуть, оскільки акції – під арештом, за клопотанням слідчого СБУ, з квітня 2018 року.

31 січня у Запоріжжі за адресою Південне Шосе, 8 мали відбутися збори акціонерів АТ "Мотор Січ", ініційовані інвесторами підприємства. Однак збори не відбулися через втручання співробітників Служби безпеки України.

У цей день Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Axios на HBO, що не дозволить Китаю або будь-якій іншій країні придбати контрольний пакет акцій підприємства "Мотор Січ".

3 березня глава парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що найближчим часом подасть до Верховної Ради законопроект про націоналізацію ПАТ «Мотор Січ».

Заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко підтвердив, що у "Слузі народу" обговорюють та напрацьовують текст законопроєкту про націоналізацію ПАТ "Мотор Січ".

11 березня РНБО ухвалила рішення, згідно з яким підприємство «Мотор Січ» буде повернене у власність української держави у законний спосіб.

«Слово націоналізація жодним чином не було застосовано ні на засіданні РНБО, ні в рішенні, яке приймала РНБО, ні на брифінгу, на якому я виступав. Були зовсім інші слова. Ми сьогодні знаходимось в інформаційній війні з Російською Федерацією, яка має безпосереднє відношення спільно з китайцями до спроби захоплення підприємства «Мотор Січ», тому ми маємо сьогодні таку негативну інформацію стосовно націоналізації. Мова йшла про те, що підприємство «Мотор Січ» найближчим часом буде повернуто у власність українського народу в законний спосіб, згідно чинного українського законодавства. Ми не можемо дозволити собі, перебуваючи в стані війни, віддати в чужі руки підприємство, від якого залежить наша обороноздатність», - наголосив Секретар РНБО Олексій Данілов.

 

Ціна питання

На кону: стратегічне українське підприємство, обороноздатність країни, економіка держави та геополітичні інтереси України у співпраці з Китаєм та США. До чого тут Америка, пояснимо згодом. А зараз маємо ситуацію, коли за інтереси китайських інвесторів в Україні бореться офіційний Пекін. До слова, за даними Global Times, Китай експлуатує понад 1200 одиниць двигунів 13 типів виробництва "Мотор СІчі".

2 лютого Київ отримав від Китаю ноту через санкції щодо акціонерів "Мотор Січі", але МЗС України відмовилося розголошувати зміст отриманої ноти, посилаючись на конфіденційність дипломатичного листування.

Китайський інвестор минулого тижня на сайті "Мотор Січі" назвав неприпустимими заяви української влади про можливу націоналізацію підприємства та пригрозив новими позовами.

"Такі зловмисні дії, як спроба насильницької націоналізації ПАТ «Мотор Січ», що належить китайським інвесторам, вкотре порушують закон, а також суперечать базовим принципам ринкової економіки. Зазначені дії тільки допоможуть китайським інвесторам виграти міжнародний інвестиційний арбітраж і відшкодувати всі капіталовкладення і понесені збитки. За що держава Україна буде зганьблена перед усією світовою громадськістю", – сказано в заяві власника китайської Skyrizon Aircraft Holdings Ван Цзіна.

Кілька днів тому стало відомо, що інвестори ПАТ "Мотор Січ" з Китаю збільшили суму позову проти України у міжнародному арбітражному суді на щонайменше $100 млн. доларів. Таким чином, загальна сума позову вже складає не менше ніж $3,6 млрд. доларів.

 

"Ні копійки!"

Коли В'ячеслав Богуслаєв, почесний президент "Мотор Січі", продавав свої акції підприємства китайським компаніям, то розраховував на інвестиції у сотні мільйонів доларів.

До слова, Богуслаєв пропрацював на "Мотор Січі" понад 50 років, майже 30 – гендиректором. В середині 90-х минулого століття, в час дикої "прихватизації", викупив акції заводу, і розпочав політичну кар’єру. Спершу був довіреною особою Кучми, згодом – соратником Януковича. У 2017 році його маєтки оцінювали сумою понад 300 млн. доларів, що забезпечило йому місце у 20-ці найбагатших осіб держави. Має звання Героя України. На останніх парламентських виборах 2019 року програв кандидату від "Слуги народу" фотографу Штепі.

4 березня 2021 року у ЗМІ з'явилася інформація про те, що на засіданні Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України Богуслаєв, який раніше мав контрольний пакет акцій компанії «Мотор Січ», виступив із різкою критикою на адресу китайських інвесторів: «Немає ні китайських інвесторів, ні китайської інвестпрограми. Обіцянки є: у договорі придбання акцій записано, що у 2018 році повинні $ 100 млн і $ 150 млн – усього $ 250 млн. Ні копійки!»

А де ж мільйонні китайські інвестиції? Насправді "Мотор Січ" отримала від Skyrizon Aircraft Holdings Limited у рамках договору з китайською компанією Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd $100 млн позики під 0,3% річних.

Китайці, виявляється, не інвестували, а позичили гроші "Мотор Січі".

Тим часом, Ван Цзін стверджує, що він із партнерами вже вклав в Україну понад мільярд доларів.

 

Чому у Дракона тінь Ведмедя?

Окупація Криму та війна на Донбасі призвели до того, що Україна припинила співпрацю з російською оборонною промисловістю. РФ не змогла у повному обсязі замінити поставки українських авіаційних та ракетних двигунів. Але і Запорізький завод зіткнувся із серйозними фінансовими проблемами, обсяг ринку скоротився на 40 відсотків. До 2014 року "Мотор Січ" постачала до РФ до 250 двигунів, що забезпечували близько 70% виторгу.

На внутрішньому ринку теж почалися проблеми. "Мотор Січ" програла так званим «вертольотам Авакова» (МВС закупило 55 французьких гелікоптерів).

І раптом, у важкий для підприємства час, хтось допоміг Богуслаєву знайти інвестора у Китаї.

Богуслаєв – ватний товариш (настільки, що у 2016 році попхався до Москви на відкриття пам'ятника на честь "скрєпності" православної віри за участі Путіна і Кіріла), але він не ідіот, і не перший день в бізнесі.

На чиї рекомендації у надійності інвестора він покладався, що не перевірив дані про фінансову спроможність, а точніше неспроможність Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd та самого Ван Цзіня?

 

"Інвестори" з великої дороги

Уся інформація є у відкритих джерелах. Китайська та інша закордонна преса писала про підмочену репутацію Ван Цзіня. Шанхайська біржа маркувала Beijing Xinwei Technology Group збитковою компанією. Активи та корпоративні права Ван Цзіня перебувають у заставі низки банків та арештовані рішеннями судових інстанцій Китаю.

В арсеналі компанії Ван Цзіня є грандіозний проєкт "будівництва століття". Видання "Комерсант-Украина" восени 2013 року писало про китайського мільярдера, який отримав концесію на проектування і будівництво каналу, що з'єднає Тихий і Атлантичний океани. Словом, наш китайський інвестор шарпнувся побудувати канал – конкурента Панамському, територією Нікарагуа. Загальну вартість проєкту оцінювали у 40 млрд. доларів.

Влада Нікарагуа вельми втішилася і радо згодилася, незважаючи на застереження і попередження США. Ван Цзінь роздавав інтерв'ю, зокрема The Daily Telegraph він окреслив маршрут: канал прориють з тихоокеанського порту Бріто через озеро Нікарагуа в карібський порт Блуфілдс, будівництво запланували розпочати в грудні 2014 року.

Відносини між Нікарагуа та США безнадійно зіпсувалися, а даремно. Бо "інвестори" одразу, після офіційних домовленостей, проєкт відклали до довгої шухляди, жодних інвестицій в Нікарагуа, звісно, не побачили.

Як написав ресурс "Петро і Мазепа", грошей нема, "є лише туманні перспективи і розлючені американці, з якими тепер значно важче спілкуватись". Бо справжньою метою "інвестора" було – "зруйнувати діалог ще однієї країни з американцями – і він це втілив. За голослівні обіцянки, за ціною одного перельоту".

Така ж схема спрацювала і в Україні. Тоді, у 2017 році, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів хвалився залученням 250 млн доларів китайських інвестицій, які покликані модернізувати виробничі і проектні потужності "Мотор Січі". Хоча в підписаних договорах передбачалося, що частина технологій та фахівців мала переїхати до Китаю, де вже шаленими темпами зводився завод в Чунціні (південно-західний Китай), з виробничими потужностями 1 тисяча двигунів у рік.

Насправді жодних інвестицій «Мотор Січ» не отримала. Експерти зазначають, що інтерес китайців полягав не в розвитку «Мотор Січі», а в отриманні українських технологій та фахівців для власного авіабудування.

Як наслідок, Ван Цзінь отримує контрольний пакет акцій підприємства, а Україна замість інвестиційного плану - кредитний, і чергового «інвестора» а-ля лижний інструктор Каськіва.

 

Богуслаєв - продавець, а китаєць - молодець

3 2016 року Богуслаєв починає китайцям випродувати акції "Мотор Січі", спершу власні, потім ті, що контролює через офшорні компанії. За результатами цих транзакцій у китайської Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co. Ltd. опиняється 56 % акцій підприємства.

Нарешті справою зацікавився АМКУ, заблокував фінансові оборудки, а СБУ відкрило кримінальну справу за статтею "Диверсія" і "Підготовка до злочину". У 2018 році Шевченківський райсуд Києва, на підставі підозри слідства у змові і спробі ліквідації підприємства через продаж і виведення акцій за межі України, арештував 41% акцій "Мотор Січі", що належали 5 офшорам. Окрім того, під арешт потрапили майже 10% акцій, що їх придбала кіпрська Likatron Enterprises Limited, і 5% акцій Ван Цзіна.

Отже, суд арештував активи, і поки СБУ проводила обшуки, Богуслаєв розповідав про "рейдерське захоплення підприємства". Паралельно роздавав інтерв'ю російським ЗМІ, в яких особисто підтвердив продаж понад 50% акцій підприємства китайським інвесторам.

СБУ встановила, що покупці "Мотор Січі" мали за мету ліквідувати українське підприємство, а також розгледіла російський слід у цій афері.

 

Кожен пильнує свій інтерес

Україна

Низка рішень РНБО, спроба перевести 25 % акцій "Мотор Січі" на підприємства Укроборонпрому, укази президентів України, арешти активів тощо намагаються повернути стратегічне підприємство і захистити національні інтереси держави у сфері авіадвигунобудування.

Китай

Китаю вкрай потрібні двигуни для гвинтокрилів і винищувачів, які знаходяться на китайських авіаносцях. Без власного виробництва авіадвигунів амбітна програма експансії Китаю в Тихоокеанському регіоні опиняється під загрозою.

Росія

РФ зацікавлена в послабленні України та спільних російсько-китайських проектах. Заради дружби з Китаєм проти Америки офіційна Москва робить все, що в її силах.

Зокрема, з 2015 року російські ЗМІ рясніють "сенсаціями" про "перспективний російсько-китайський багатотоннажний гвинтокрил нового покоління AHL". В 2017 вигулькнула новина про те, що літати він буде на двигунах "Мотор Січі".

США

Американці захищають свої інтереси, роблять усе для того, щоб стримувати темпи нарощування військової сили в Південно-Китайському та Східно-Китайському морях.

«Спроба придбання та узаконення закордонних військових технологій представляє значну загрозу безпеці США», – заявили в американському відомстві торгівлі. 14 січня Міністерство торгівлі США внесло китайську компанію Skyrizon, до списку Military End-User (MEU) як суб’єкта, що може діяти в інтересах армії Китаю.

Skyrizon загрожує національній безпеці США, зокрема «через здатність розробляти, виробляти чи експлуатувати військові засоби, такі як військові авіаційні двигуни» – так пояснює санкції американська сторона.

Польське видання «Rzeczpospolita» написало: "у такій ситуації українська влада не мала вибору і кожний день зволікання міг би гірко відбитися на відносинах зі США".

Американське видання Washington Post ще минулого року писало, що Україні не вдасться довго маневрувати між США, які підтримують її у війні з Росією, і Китаєм, який зацікавлений в українських військових технологіях, що нестимуть загрозу безпеці США.

28 січня 2021 року Зеленський вирішив не йти шляхом Нікарагуа і зробив свій вибір на користь Америки.

 

 Нам однаково доведеться платити

Якщо Україна не відстоїть "Мотор Січ" у перспективі кількох років, на думку експертів, вона ризикує цілком втратити авіаційну промисловість, бо китайський бізнес має апетит поглинути ключові українські підприємства авіабудівництва.

Китайський Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co. LTD в 2019 побував на ДП «Антонов» з пропозиціями виведення «Антонова» на китайський ринок. Китайці також запропонували великий контракт вартістю 1 млрд доларів на побудову великого транспортного літака для Китаю.

Окрім того, що Україна несе значні репутаційні втрати, під загрозою – національна безпека держави.

Судитися з китайцями в міжнародних арбітражах будемо довго, не факт, що виграємо справу, і не втратимо стратегічне підприємство.

Очевидно, варто очікувати і на китайські санкції проти України у відповідь.

Велика геополітична гра з дрібними і випадковими людьми в українській політиці дуже дорого нам коштуватиме.

 

Ілюстрація David Parkins

 

Анастасія Коник