Ім’ям Івана Пулюя назвали планету

Ім’ям Івана Пулюя назвали планету

Іменем уродженця Тернопільщини, визначного українського фізика, винахідника Х-променів Івана Пулюя названо малу планету.

Міжнародна астрономічна спілка (IAU) назвала малу планету ім’ям Івана Пулюя (226858)Ivanpuluj=2004 TY 13, про що повідомлено у Bulletin WGSBN робочої групи з питань номенклатури небесних тіл.

Так реалізувався один із пунктів заходів із вшанування 175-річчя від дня народження видатного фізика зі світовим ім’ям.

Іван Пулюй народився у 1845 році у селищі Гримайлів на Тернопільщині. Вчений активно працював у галузі електротехніки.

За cконcтруйовані електричні апарати Пулюй у 1881 році отримав дипломи на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі.

Очолював кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, де у 1903 році створив першу в Європі кафедру фізики й електротехніки.

Іван Пулюй системно займався фундаментальними дослідженнями природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівськими через те, що німецький вчений Вільгельм Кондрад Рентген у грудні 1895 року опублікував повідомлення «Про новий тип променів», де, власне, і йшлося про Х-випромінювання.

Однак ще за 14 років до цього уже існувала «лампа Пулюя», що випромінювала такі промені. Перша у світі рентгенограма цілого організму дитини була зроблена саме Іваном Пулюєм.

У 90–х рр. ХІХ ст. Пулюй відіграв вирішальну роль як керівник проектування і будівництва багатьох електростанцій на змінному струмі в Чехії. Якість проектів та їх реалізації були дуже високими, із дотриманням екологічних вимог навіть сучасного рівня (тому, зокрема, мешканці Праги досі використовують електроенергію, яку дає їм «Пулюєва» електростанція).

З нагоди 100-літнього ювілею Німецької політехніки в Празі Пулюя відзначили орденом Залізної корони ІІІ ступеня за його наукову та викладацьку працю (1906). Він отримав також хрест ордена Франца-Йосифа і високий титул Радника двору (1910). У 1913 р. І. Пулюя обирають почесним членом Віденського електротехнічного товариства.

У 1916 році Пулюй отримав пропозицію посади міністра освіти Австрійської монархії, однак відмовився за станом здоров'я. Цього ж року вийшов на пенсію.

Помер у Празі, де й похований.