У Львові заснували Український народний університет культури – УНУК

У Львові заснували Український народний університет культури – УНУК

Необхідність заснування УНУКа виникла з потреб національної освіти і національного виховання творити освічених українських патріотів як основу сильної нації і сильної держави, стверджує ініціатор УНУКа Євген Салевич.

Державна освіта не дає достатньо викладів гуманітарних предметів для формування освічених українських патріотів. У підручниках для вищої і середньої освіти не завжди подаються якісні тексти і не завжди ставляться українські наголоси. Викладачами університетів не раз є ненайкращі вчені і педагоги. Наразі університети і школи не зацікавлені в доборі найкращих викладачів. Українські наголоси в українській національній історії і культурі мають бути поставлені таким чином, аби молоді українці гордилися тим, що вони є нащадками великих предків, представниками великої давньої цивілізації.

УНУК подаватиме ґрунтовні наукові теми про український світогляд, українські традиції, українську мову і віру, історію і філософію, державотворчі ідеології у викладах найкращих українських вчених.

Потреба пропаганди наукових праць відомих українських вчених і творення імен вчених і фахівців для української національної освіти є очевидною.

Директор «Інституту Слова» Павло Салевич висловив думки про стару українську літературу. Він наголосив, що вкрай незадовільним є вивчення та викладання української літератури давнього періоду (Х-ХІІІ ст.). На сьогодні в усій Україні є, певно, менше 5-и спеціалістів, які спроможні фахово викладати вказаний період літератури, із якої ХІІ століття вважається золотим віком української літератури.

Професор Степан Гунько висловив думки про проблеми національної освіти і національного виховання молоді і назвав теми низки знакових лекцій і лекційних курсів, які повинні бути прочитані в Українському народному університеті культури з метою формування освічених українських патріотів.

Доктор економічних наук Ольга Мних змалювала український освітній простір, де відсутній український науковий продукт, а освітній процес відірваний від української реальності, нашого досвіду і наших потреб.

Кандидат технічних наук, голова Союзу українок Ксенія Базилюк закликала до діяльності УНУКА в інформаційному просторі, поширенні реклами, пропаганди, проукраїнських відеолекцій.

Кандидат економічних наук Іван Твердохліб наголосив на потребі живого спілкування в науковому середовищі, виборі контраверсійних тем і відповідних лекторів і зосередженості на відстоюванні національної спадщини в інформаційному просторі.

Кандидат фізико-математичних наук Богдан Калиняк говорив про те, що наша освіта не відповідає потребам життя. Ми досі живемо в радянській системі парадигми, у системі лжетеорій, у світі, де розмиті поняття філософських, економічних і гуманітарних наук.

Кандидат технічних наук, виконавчий директор ЛОООР Михайло Яворський висловив сподівання на діяльність УНУКА в подоланні світоглядного хаосу в головах українців, подоланні комплексів провінційности і кочубеївщини.

Кандидат наук з державного управління, голова Регіональної ради підприємців Львівщини Ростислав Сорока висловив думки про потребу діяльності УНУКа в несенні національної ідеї і творенні національних лідерів.

Відомий громадський діяч Юрко Антоняк подав схвальні відгуки українських вчених і педагогів на ідею створення УНУКа, а відомий культурний діяч Роман Ковальчук зазначив, що присутнє українське національне середовище давно є потужним університетом українських ідей і української просвітної діяльности.

Участь у заснуванні УНУКа також брали професор ЛНАМ Василь Семенюк, художники Наталя Білоус та Ігор Копчик, архітектор Микола Обідняк, викладач іспанської мови Галина Чубай та інші.