«Міграційна зброя» Росії в Криму

«Міграційна зброя» Росії в Криму

На сайті BlackSeaNews опубліковане в чотирьох частинах ґрунтовне дослідження про заміну населення окупованої Автономної Республіки Крим та параметри зовнішньої міграції протягом 2014 — 2021 років, у якому дано комплексну оцінку реальних обсягів міграції із Російської Федерації та кількості населення в окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь. Автори дослідження — головний редактор BlackSeaNews, керівник Моніторингової групи з питань мілітаризації Чорного моря, свободи судноплавства, економіки Криму та міжнародних санкцій Андрій Клименко та редактор BlackSeaNews, голова правління «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», експерт Моніторингової групи Тетяна Гучакова.

Постійне населення Криму та Севастополя за роки окупації: півострів один – тенденції протилежні

«Міграційна зброя» та соціокультурна переробка населення в процесі колонізації нових територій Російською імперією та Радянським Союзом мають тривалу історію. Протягом неї в Росії накопичено різноманітний досвід та величезний науково–історичний фундамент.

Демографічна історія Криму з моменту потрапляння півострова до сфери геополітичних інтересів Росії у XVІІІ столітті містить кілька періодів, з однаковою типологією – вони завжди розпочиналися із соціокультурного руйнування Криму, а завершувалися його перевтіленням відповідно до стандарту, який привносили окупанти.

На всіх історичних етапах Російська імперія та СРСР потужно використовували в Криму «міграційну зброю».

Сенс міграційної зброї завжди зводився до витіснення корінного кримськотатарського населення (стимулювання еміграції та/або депортації) та заселення Криму прибульцями з російських регіонів або навіть іноземними колоністами з потрібними компетенціями.

Саме тому після окупації та не визнаної цивілізованим світом спроби анексії півострова в 2014 ми очікували нової демографічної політики РФ стосовно Криму.

В російській історії керована міграція російського населення на нові захоплені території завжди була частиною переосвоєння «трофею» під нові цілі, для кардинальної зміни функціональної спеціалізації території.

Упродовж усього терміну окупації автори ведуть власний моніторинг відповідної офіційної та дотичної інформації, розуміючи, що російська статистика загалом та статистика окупаційної адміністрації Криму і Севастополя особливо є не інструментом аналізу, а значною мірою – засобом дезінформації.

Інформаційний масив за різними напрямами, накопичений з лютого 2014 року, вже дає можливість робити досить впевнені висновки. На жаль, специфіка використаних джерел, що існують в умовах тотального контролю російських спецслужб та «залізної завіси», не дає можливості класичних посилань з міркувань безпеки цих джерел. Тому читачеві доведеться сприйняти на віру деякі тези авторів.

Вже стало загальновизнаним, що головною метою спецоперації із захоплення Кримського півострова в лютому 2014 року було відновлення функції «непотоплюваного авіаносця імперії» посеред Чорного моря. Тому при вивченні міграції є природним розділяти демографію Севастополя як головного мілітарного фокуса Криму та решти Кримського півострова.

 
Постійне населення: Автономна Республіка Крим


За останніми довоєнними даними української статистики на 1 січня 2014, за два місяці до окупації, чисельність населення АР Крим становила 1 млн 967 тис. 200 осіб.

Одним із перших заходів РФ після окупації був перепис населення. Він був проведений 14 жовтня 2014. За його підсумками у Криму без Севастополя нарахували 1 млн 891 тис. 465 осіб.

Співставлення української статистики та окупаційного перепису за 2014 рік дає зменшення чисельності населення окупованого Криму на 75 735 осіб. Це дає розуміння масштабу виїзду населення з Криму одразу після окупації.

За оцінками авторів, до 80-90% від цього показника, тобто 60-70 тисяч осіб, припало на виїзд населення на материкову частину України одразу після окупації внаслідок побоювань, пов'язаних із репресіями.

Цей міграційний потік складали переважно активні учасники спротиву окупації, журналісти незалежних ЗМІ, громадські активісти проукраїнських, зокрема і кримськотатарських організацій, інші люди, які за своїми життєвими поглядами категорично не уявляли собі життя під окупацією.

Офіційні статистичні дані окупантів (підкреслимо, що це офіційна статистика РФ, що давно стала інструментом пропаганди та дезінформації) демонструють, що загальна чисельність постійного населення Криму, тобто кількість людей, які офіційно зареєстровані за місцем постійного проживання на території Криму (в міграційній службі міністерства внутрішніх справ РФ), протягом окупації не зростає, а залишається фактично на одному рівні та навіть має тенденції до зменшення.

Загальна чисельність постійного населення Криму не зростає, а залишається на одному рівні та має тенденції до зменшення.

Загалом упродовж окупації за офіційними даними абсолютна чисельність постійного населення Криму зменшилася з 1 967 200 до 1 901 578 осіб, тобто на 65 622 особи або 3,45%.

Зауважимо також, що на 01.01.2021 офіційна кількість постійного населення Криму вже є дещо нижчою, ніж низький варіант прогнозу Росстата щодо чисельності населення півострова на 2021 – 2036 роки (його опубліковано в березні 2020). За тим прогнозом постійне населення Криму на початок 2021 року прогнозувалося на рівні 1 908 775 осіб.

За прогнозом Росстата постійне населення Криму за найближчі 15 років зменшиться ще на 145 873 осіб та складе у 2036 році 1 762 902 (на 204 298 менше, ніж до окупації).

Такий прогноз означає, як мінімум, що в окупованому Криму в цілому не планується розвивати освіту, медиціну, міський транспорт та інші соціальні послуги, що розраховуються в залежності від чисельності населення.

Постійне населення: місто Севастополь

 За останніми довоєнними даними української статистики за два місяці до окупації на 1 січня 2014 чисельність населення Севастополя становила 383 304 особи. Вже російський перепис населення за 8 місяців після початку окупації показав збільшення населення на 10 тис. осіб.

За роки окупації чисельність постійного населення міста Севастополя демонструє принципово інші тенденції, ніж в окупованій АР Крим. З перших місяців окупації Севастополя розпочалося безпрецедентно стрімке зростання постійного населення, що триває і дотепер.

Загалом упродовж окупації за офіційними даними абсолютна чисельність постійного населення Севастополя зросла з 383 304 до 509 992 осіб, тобто на 126 688 особи, або на безпрецедентні 33,05%.

Як зауважили російські статистики, Севастополь демонструє найбільше зростання населення на фоні решти регіонів РФ за останні 3 роки, тобто 2018-2020:
      

Зростання населення у 2018-2020
      
- окупований Севастополь - 16,8 %;
- Республіка Інгушетія - 5,6%;
- Ленінградська область - 4,3%;
- Чеченська Республіка- 4,2%.

У 2020 році чисельність постійного населення Севастополя за статистикою зросла на фантастичні 60 854 осіб, що майже дорівнює зростанню за попередні 6 років окупації, яке становило 65 834 особи.

Причини такого стрибка офіційні органи статистики окупантів пояснили таким чином (рос.):

Управлением Министерства внутренних дел Российской Федерации по г. Севастополю была проведена инвентаризация первичных документов, послуживших основанием для регистрационного учета граждан Российской Федерации на территории Севастополя за период 2015–2019 гг.

В ходе указанных мероприятий выявлено, что в отношении 55 057 граждан Российской Федерации не были составлены документы статистического учета прибытия. В связи с передачей УМВД России по г. Севастополю заполненных форм федерального статистического наблюдения в адрес Крымстата в 2020 году полученные сведения учтены в предварительной оценке численности постоянного населения Российской Федерации на 1 января 2021 г.

В умовах російської поліцейської держави, особливо в умовах окупованого Криму, таке пояснення не викликає довіри.

Скоріш за все, мова йде про те, що значну частину інформації про прибуття до окупованого Севастополя на постійне мешкання військовослужбовців РФ та членів їхніх сімей було вирішено приховати. Це не могло тривати безкінечно, оскільки кількість постійного населення – це база для розрахунку важливих параметрів бюджетного фінансування потреб у кількості вчителів, лікарів, шкіл, дитячих садків тощо.

Намагання приховати реальну чисельність військових РФ, що передислоковані до Севастополя в 2015-2020, увійшло в конфлікт з бажанням отримати бюджетне фінансування на нові місця в лікарнях в рік COVID-19, а також дотацій на нові місця в школах, дитячих садках для дітей військових тощо.

Станом на 01.01.2021 наявні параметри кількості постійного населення Севастополя вже значно перевищили навіть найвищій варіант прогнозу Росстата щодо чисельності населення міста на 2021 – 2036 роки (його опубліковано в червні 2020 року).

За прогнозом Росстата населення Севастополя мало перевищити 500–тисячний показник не в 2021, а лише через 7 років – у 2028 році.

Джерело: Доповідь «Міграційна зброя РФ. Надшвидка заміна довоєнного населення Криму російським»